//Подтверждение прав от Яндекс
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Черкаський Автомобільний завод - "Богдан"
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Черкаська Обласна Філармонія
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Обласна Дитяча Лікарня
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Хрещатик СІТІ
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Фермерський ринок

БАБИН ЯР – ТРАГЕДІЯ ЛЮДСТВА

Створенно admin_vlad - . Опубліковане в Бібліотека, Гуртожиток

…Великий боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар…

Дмитро Павличко

Світ вшановує трагічні роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут, у роки фашистської окупації, було розстріляно понад 100 тисяч мирних радянських громадян, військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН та ін.

IMG_3454

До цієї дати у читальній залі бібліотеки училища відкрито книжково-документальну виставку «Історія і трагедія Бабиного Яру».

28 вересня учням училища була запропонована тема «Бабин Яр – трагедія людства». «Тоді, в далекому сорок першому, був такий же теплий вересень. Київ знаходився під окупацією гітлерівських загарбників. 28-го, зранку, на вулицях столиці з’явилися оголошення, які наказували «…всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника-Доктерівській (коло кладовищ)…», — так розпочала захід бібліотекар Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя́ Симоне́нка Марченко Анна Олександрівна. Вона зачитала сповнені болю від пережитого спогади людей, яким тоді вдалося вижити завдяки допомозі та підтримці співвітчизників та ознайомила учнів з історично-художньою літературою на цю тему.

IMG_3444

Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.