//Подтверждение прав от Яндекс
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Черкаський Автомобільний завод - "Богдан"
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Черкаська Обласна Філармонія
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Обласна Дитяча Лікарня
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Хрещатик СІТІ
Ми брали участь у будівництві:

Ми брали участь у будівництві:

Фермерський ринок

Математика – цариця усіх наук, символ мудрості

Створенно admin_vlad - . Опубліковане в Гуртки, Новини Училища

Таким девізом розпочався Тиждень математики в ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій».

Викладач математики Підберезня Н.О. впродовж Тижня на своїх уроках підводила учнів до того, що кожний з нас вивчає математику, але по-різному. Хто – з інтересом, хто – з байдужістю. І запитувала учнів про те, чим саме приваблює  математика або, навпаки, чим вона відвертає  від себе? І як висновок, Наталія Олександрівна акцентувала увагу на тому, що «можна любити науку за строгу узгодженість її істин, за її силу і багатогранність, можна, навпаки, відчувати нелюбов до неї за її сухість і за її складність, за невмотивовану штучність її побудов тощо. Але ця любов і ця нелюбов являтимуть собою щось поверхове і неміцне, щось випадкове і необов’язкове, якщо від вас вислизне те, що можна назвати душею науки, її розумом і інтелектом, її духовною красою і гармонічною точністю».

«Знати якнайбільше, знати якнайглибше. Жити цікаво, коли кожний день можна пізнавати щось нове», – до цього прагне викладач і цьому навчає учнів. Кажуть, що римський імператор Тіт вважав втраченим той день, «коли він не творив добрих справ».

Протягом Тижня математики її Величність МАТЕМАТИКА, яка буває різною — веселою і мудрою, таємничою і чарівною, пристрасною і поміркованою,  запрошувала учнів у захоплюючу мандрівку.

27 березня учні переглянути відеоматеріали «Математика в навколишньому середовищі». Багато з них переконались, що математика посідає важливе місце в нашому житті. Ми настільки з’єдналися з нею, що навіть не помічаємо її. Розрахунки в магазинах, рахування днів та років, будівництво споруд, технічні та хімічні винаходи – усе це неможливе без математики. Навіть просте життя людини потребує знань цього предмету, адже вона формує наше мислення та вміння логічно думати, що для нас є необхідним.

28 березня було проведено математичний ранок у вигляді гри «Що? Де? Коли? Де учні давали відповіді на питання з області математику. Крім того, учні взяли участь у грі «Показуха». Учасники математичного гуртка на чолі з викладачем  зустрічали учнів та викладачів на порозі закладу і запитували табличку множення. За правильну відповідь учні  отримували призи.

29 березня відбулася учнівська  конференція на тему: «Математика і мистецтво», де учні презентували свої проекти: «Математика і музика», «Математика і література», «Математика і живопис», «Математика і архітектура», «Математика і скульптура».

Математика і скульптура, математика і архітектура, математика і живопис. Що в них спільного? На перший погляд, нічого. А якщо подивитися уважніше! Науку і мистецтво поєднує прагнення до пізнання і творчості. Вони належать до людської цивілізації, а тому доповнюють одне одного.

30 березня у  кабінеті математики був проведений урок — семінар «Подорож у світ фракталів».

З уроку-семінару учні винесли багато цікавої інформаці, а саме, що  фрактал (лат. fractus – подрібнений, дробовий) сам по собі – нерегулярна, самоподібна структура. У широкому розумінні він означає фігуру, малі частини якої в довільному збільшенні є подібними до неї самої. Термін фрактал було введено у 1975 р. Бенуа Мандельбротом. Фрактали по своїй суті відображають усі органічні структури живої природи, показують, як із дуже малих структур утворюються рослини і тварини. Приблизні фрактали можна легко знайти в природі. Ці об’єкти мають самоподібну структуру при великих, але обмежених діапазонах збільшень. На сьогоднішній день фрактали широко використовуються у комп’ютерній графіці для побудови зображень природних об’єктів, таких як дерева, кущі, гірські ландшафти, поверхні морів і т. д. Подібну до фрактальної має система кровоносних судин. Геометричні фрактали застосовуються для отримання зображень дерев, кущів, берегових ліній тощо. Алгебричні та стохастичні – для побудови ландшафтів, поверхні морів, моделей біологічних та інших об’єктів.

31 березня під час перерв фойе училища учні розгадували математичні ребуси.